Хрестівська
загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Меню сайту
Календар подій
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Друзі сайту
  • Міністерство освіти і науки України
  • Департамент освіти, науки та молоді
  • Хрестівська спроможна територіальна громада
  • Надеждівська школа
  • Надеждівська школа (новий сайт)
  • Долинська школа
  • Шевченківська школа
  • Новонаталівська школа
  • Освіта Чаплинського району
  • КВНЗ ""Херсонська академія неперервної освіти"
  • Просвіта Херсонщини
  • Шкільні бібліотеки Херсонщини
  • Наше опитування
    Оцініть наш сайт
    Всього відповідей: 29

    Поради вчителям

    "10 способів порятунку від стресу"

    • З'ясуйте, що саме вас тривожить і зачіпає за живе.
    • Психологи стверджують: проблема, витягнута з підсвідо­мості, — вже наполовину вирішена. Для цього зовсім необо­в'язково йти до психоаиалітика. Розкажіть про те, що вас турбує, близькій людині. Це особливий психологічний при­йом: проаналізувавши свою проблему вголос, ви доберетеся до кореня своїх проблем і знайдете вихід із ситуації.
    • Не вдавайте з себе бідну ягничку. Перше, що рекоменду­ють зробити психологи коли в черговий раз захочеться роз­винути з дріб'язкової проблеми маленьку трагедію, слід знай­ти людину, якій живеться набагато гірше, і допомогти їй.
    • Сплануйте свій день. Учені помітили, що для людини, стан якої наближається до стресового, час прискорює свій біг. Тому вона відчуває непомірну завантаженість і нестачу часу. Упора­тися з перевантаженнями елементарно: розпишіть свої дії, роз­поділивши за ступенем важливості, і виконуйте свій план.
    • Не згущуйте хмари. Люди, схильні до стресових реакцій, будь-яку проблему роздувають до масштабів всесвітньої катастрофи. Насправді жахливі обставини в нашому житті тра­пляються нечасто. Тому викиньте з голови надумані пробле­ми, а також ті, які ви не в змозі вирішити.
    • Навчіться керувати своїми емоціями. Наш мозок вики­дає гормони стресу на будь-які подразники, що загрожують нашому спокою. При цьому йому зовсім байдуже, реальні вони чи вигадані. Вирватися зі стресового кола допоможе найпрос­тіша йогівська вправа. Заплющіть очі й подумки перенесіться на берег океану. Підніміть руки вгору і розведіть у сторони, уявляючи, як у них входить енергія. Складіть їх одна на іншу в ділянці пупка (ліва знизу). Цього цілком достатньо, щоб пов­ноцінно відпочити, збагатити мозок киснем і заспокоїтись.
    • Не забувайте хвалити себе щоразу, коли вам удається впоратися із хвилюванням. Наприклад, купіть собі будь-що у подарунок. Причому, робити це потрібно не стільки заради себе, скільки заради свого мозку. Ваша сіра речовина теж має потребу в подяці за відмінно виконану роботу.
    • Усміхайтеся, навіть якщо вам не дуже хочеться. Сміх позитивно впливає па імунну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові. У відповідь на вашу усмішку організм проду­куватиме бажані гормони радості.
    • Робіть фізичні вправи не менше ЗО хвилин на день. За­мість того, щоб відлежуватись у ліжку, бігайте. За тверджен­ням лікарів, найантистресовіші види спорту — біг і спортив­не ходіння. По-перше, активні рухи не дають адреналіну на­громаджуватися, по-друге, відволікають від негативних ду­мок. Стежте за пульсом — його оптимальна частота для вас розраховується за такою формулою: 180 мінус ваш вік.
    • Використовуйте агресивну енергію в мирних цілях. Ві­зьміть па озброєння японський спосіб боротьби зі стресами. Коли японець відчуває роздратування, він щосили б'є опуда­ло свого недруга. А якщо у вас під рукою ляльки не виявилося, напишіть лайливий лист і з усією кровожерливістю, на яку ви здатні, спаліть його, розірвіть на шматки... (Можете уяв­ляти, начебто те саме робите з адресатом). Помічено, що не­нормативна лексика разом з різкими жестами теж добре ви­водить негативні емоції.
    • Вживайте вітамін Е. Він підвищує імунітет і стійкість до стресу. До речі, цей вітамін у натуральному вигляді міс­титься в картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині і волоських горіхах.

    Пам’ятка «10 способів зробити себе нещасним»

    1. Перестаньте контролювати власний настрій. Гарний настрій - річ занадто крихка, і вберегти його неможливо. А ось неконтрольований настрій допоможе додати неприємності й вам, і оточуючим.

    2. Частіше сваріться. Після активних суперечок, які, як правило, починаються під час дружньої бесіди, досить часто з'являються безмежна ненависть і гіркота. Рідко хто вміє сперечатись по-дружньому, без збудження, тому намагайтесь дискутувати якнайчастіше.

    3. Замикайтесь у собі. Ніколи не кажіть іншим про свої хвилювання. Якщо виникло якесь непорозуміння з оточуючими, не намагайтеся знайти спільну мову, пояснити що-небудь. Ображайтесь доти, доки супротивник не зрозуміє свою помилку й не приповзе до вас на колінах.

    4. Намагайтесь узятися за якнайбільшу кількість справ і виконати їх бездоганно. Нервове напруження в таких ситуаціях зростає, особливо коли ви прагнете робити все самостійно.

    5. Рідше посміхайтесь. Учені довели, що сміх - це важка й непотрібна вправа, яка утворює поліпшену циркуляцію крові в районі черевної порожнини. Він покращує здоров'я завдяки щасливому стану того, хто сміється. Тому намагайтесь вибирати ті книги, фільми, телевізійні та радіопередачі, які спонукатимуть вас замислитися, зрозуміти, як усе погано в житті, та просто підтримають поганій настрій. До того ж віддавайте перевагу спілкуванню з тими, хто вже в повній мірі відчув свою дорослість і не має почуття гумору, не розуміє всілякі там «дитячі жарти».

    6. Серйозно ставтесь до будь-яких висловлювань у ваш бік. Особливо, якщо це щось неприємне. Кожна доросла людина має добре подумати, перш ніж казати, тому одразу дайте зрозуміти, що з вами такі коники недоречні. Суворо й жорстко поставте нахабу на місце.

    7. Зробіть ваше життя й настрій особливо залежними від оточуючих. Навіщо копирсатись у власному світі? Якщо це ваші друзі - вони мають бути в курсі всіх ваших справ, проблем, почуттів, стану здоров'я тощо. Не залишайтесь наодинці із собою, частіше нав'язуйте іншим свою компанію.

    8. Намагайтеся звільнити для себе якнайбільше вільного часу. Таким чином ви отримаєте можливість витратити його на корисні та цікаві телесеріали, безкінечні розмови з подругами чи друзями, суперечки та плітки. Проживайте кожний день так, ніби життя триватиме вічно, і ви все встигнете. Цінувати час - це проблема затятих працелюбів, а вам треба себе берегти.

    9. Частіше замислюйтесь над тим поганим, нещасливим, що з вами коли-небудь траплялось чи відбувається зараз. Спробуйте відчути задоволення від пригадування нещастя та горя, яке було у вашому житті. Зрозумійте самі й дайте зрозуміти оточуючим, що ви - найнещасніша людина у світі, і цьому нічим не можна зарадити. Не контролюйте емоції, коли вам погано.Якщо людині, яка вам небайдужа, важко, підтримайте її в думці, що краще вже ніколи не буде, що все може бути ще гірше. Прислухайтесь до тих, хто вам співчуває, - самостійно ви свої проблеми не розв'яжете.

    10. Переймайтесь кожною вартою уваги дрібницею. Якщо для інших це не має значення - це їхня справа. Тривале хвилювання чудово забирає нервові сили, тому опиратись труднощам буде складно. Але ж це нам і не потрібне! Хвилюйтесь, аби задовольнити гордість, марнославство, зарозумілість. Переймайтесь поганою й неприпустимою поведінкою дітей - своїх і чужих, неприємну погодою, запізненням на автобус...

    11. Нехай ваш настрій залежить від того, що відбувається навкруги. Завжди можна пожалітись на незручну подушку, неповагу дітей, невдячність рідних, нерозуміння з боку колег.

    Звичайно ж, розуміти всі ці поради треба з точністю до навпаки. Намагайтесь працювати над собою, своїм ставленням до життя. Тоді ви не тільки захистите свою нервову систему, а і зміните власне життя на краще. Посміхайтесь частіше й будьте здорові!

    ПАМ’ЯТКА У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЙ

    Конструктивне розв’язання конфліктних ситуацій – необхідний елемент професійної педагогічної підготовки вчителів.
    Будь-які негуманні дії вчителя викликають протидію.
    Якщо учень кинув виклик учителеві, отже має всі підстави.

    Кожна конфліктна ситуація – гострий сигнал про неблагополуччя у розвитку дитини або цілого колективу.
    Доречніше проаналізувати перші симптоми неблагополуччя, ніж розпочати це після серйозних проявів конфлікту.
    Позитивні знахідки в роботі найчастіше забуваються, промахи пам’ятаються тривалий час, іноді все життя.

    Наведемо кілька ситуацій із реального шкільного життя й способи їх розв’язання.

    Увійшовши до класу на урок, учитель побачив на дошці карикатуру на себе. Діти розраховували, що почнеться пошук винуватця й урок буде зірвано. Що робити? (Учитель посміхнувся, підійшов до дошки, підправив малюнок і почав урок. Учні засмутилися та здивувалися. Урок пройшов нормально. більше такого не повторювалося.)
     Учні збиралися втікти з додаткового уроку, причому вчителеві потрапила до рук записка, у якій вони домовляються піти з уроку й не дуже добре відгукуються про нього. Що робити? (Учитель демонстративно прочитав класові записку й сказав, що він тепер обізнаний щодо їх підготовки прогулу уроку, що його хвилює їх думка про нього, але він не збирається мститися, а хоче розібратися, чому так сталося . Дуже хоче вислухати дітей, але просить і їх вислухати його. Зрештою учні й учитель порозумілися і виявилися задоволеними одне одним, урок тривав далі.)
    ? На прохання завідувача з навчальної роботи ти заміняєш хворого вчителя в чужому класі. Почався урок. Клас важко піддається управлінню. Ти вітаєшся – жодної уваги. Як бути? (Учителька, зовсім не звертаючи уваги на клас, почала малювати на дошці дуже цікаву картинку. Розмови потихеньку припинилися. Діти почали уважно розглядати малюнок. Тоді вона запитала, що б це означало. деякі діти висловили свою думку. Вона подякувала. Почався нормальний урок.)

    ПОРАДИ ПРО ВСЕ
    • Постійно пам’ятайте про те, що учень, який сидить у класі перед вами, – особистість, яку ви повинні навчати.
    • Визначте для себе кілька важливих моментів, а потім неухильно їх виконуйте:

    - починайте урок завжди вчасно;
    - завжди будьте готовим до уроку, чого б це вам не коштувало;
    - приходьте у клас хоча б за 5 хвилин до дзвінка, щоб устигнути перевірити стан кабінету, готовність дошки, учнів; зробити записи в журналі; відповісти на можливі запитання учнів; самому щось сказати та ін.;
    - обов’язково записуйте на дошці тему уроку й домашнє завдання, простежте, щоб усі учні записали його в щоденники.

    • Учіться розподіляти увагу, щоб на будь-якому етапі уроку утримувати в полі зору весь клас, устигнути запитати учня, якщо він відволікається або розмірковує про своє.
    • Не зневажайте записами на дошці, навіть простенькими кресленнями, малюнками, тому що учень, яким би неуважним він не був, обов’язково перепише з дошки в зошит.
    • У будь-який спосіб домагайтеся уваги учнів на уроці:

    - цікавим поясненням, досвідом, запитанням (працює мимовільна увага);
    - коментуванням розв’язування завдання з місця, без запису на дошці;
    - уміло застосовуйте на уроці слово “Увага!”, але не зловживайте ним.

    • Учням потрібно обов’язково спочатку сказати, яку важливу роль на уроці відіграє це слово: якщо вчитель вимовив: “Увага!” – отже, учень повинен зосередити увагу на вчителеві, чим би він не займався до цього.
    • Не бійся вчитися у своїх колег та учнів, не семінарах та курсах, за книгами і журналами.
    • Відвідуйте уроки своїх колег, особливо в тих класах, де справи найгірші. Ви знайдете відповіді на багато питань, що турбують вас.
    • Візьміть собі за правило: до підготовки кожного уроку ставитися творчо, вносити в кожний родзинку. Не так уже це й важко,варто тільки виявити бажання. Психологічні дослідження свідчать, що причаровувати серця можуть тільки ті вчителі, які працюють творчо і з захопленням. Творчість учителя повинна бути постійною, щоденною, невичерпною. І це не подвиг, а норма педагогічної праці.
    • Докладно розробіть конспекти одного або кількох уроків. Нехай вони відрізнятимуться від звичайних: формою уроку, методами, насиченістю, цікавою інформацією, дослідами тощо.
    • Не жалкуйте часу на написання гарного докладного конспекту уроку: у майбутньому заощадите багато часу.
    • Працюючи над конспектом, використовуйте свої позначення. Наприклад, червоним кольором записуйте тему уроку, питання до учнів; зеленим – записи за дослідами і демонстраціями; умовними позначками – те, що необхідно продиктувати учням, що зафіксувати на дошці, та ін.
    • Запам’ятайте: “Обіцяв – зроби!”
    • Обов’язково передплачуйте методичні журнали й газети, і відразу почніть вести картотеку статей.
    • Готуючись до кожного уроку, визначте мінімальний набір найголовніших запитань і понять, тримайте їх у полі зору учнів весь урок. Аналогічно в кожній темі визначте основні поняття й багаторазово їх повторюйте протягом усієї теми.
    • Використовуйте на уроках принцип Ходжі Насреддіна: “Нехай ті, які знають, розкажуть тим, які не знають”.
    Рекомендації вчителям, щодо підтримки дисциплінив класі

    Дисципліна – це умова, засоби й результат виховання, вона потребує зустрічних зусиль. Головною умовою дисциплінованої поведінки учнів є доброзичливі відносини між учителями і дітьми.

    Необхідно враховувати що дисципліну в класі обумовлюють раніше нагромаджений досвід поведінки учнів, організованість класу, ставлення до навчання, предмета, вчителя, дотримання єдиних вимог до учня всіма вчителями, які працюють у класі, загального порядку умов і традицій даної школи.


    При роботі в класі і для підтримання дисципліни необхідно враховувати наступні правила:

    1. Поводьтеся так, щоб учні відчували, що ви керуєте навчальним процесом, при цьому стимулюйте їхню активність.
    2. Не відволікайтеся на незначні порушення, моралізування.
    3. Дотримуйтеся доброзичливого, мажорного тону, будьте уважні до кожного учня. Надавайте необхідну підтримку, відзначайте успіхи, створюйте життєрадісний оптимістичний настрій у класі.
    4. Стежте за правильністю постави, проводьте фізкультхвилинки; не допускайте перевтоми учнів.
    5. Надавайте учням можливість частіше працювати у групах – це може бути стимулом до зайнятості кожного, хорошого настрою і поведінки.
    6. Створюйте умови, щоб важкі, слабкі діти мали можливість відчути себе лідерами.
    7. Не принижуйте учнів, не припускайте образ, сарказму. Гнів, дратівливість, імпульсивність не сприяють зміцненню дисципліни й авторитету вчителя.
    8. Будьте привітними.
    9. Не виявляйте антипатій до важких учнів, сподіваючись від них поганої поведінки. Діти відчувають скептичне ставлення до них і часто поводяться згідно з вашими очікуваннями.
    10. Не припускайте появи „любимчиків”, це створює зайві проблеми, ускладнює стосунки в колективі.
    11. Умійте керувати емоціями, знайте ціну кожному слову, тонові. Не можна вимагати від дитини те, що під силу дорослому, будьте терплячими.
    12. Не соромтеся виявляти почуття гумору. Можна посміятися і над собою, не вважайте себе досконалістю. Але не можна висміювати учнів. Дітям імпонує веселий, спритний, оптимістичний учитель.
    13. Підтримуйте контакт з учнями поза уроками, на заняттях гуртка, позакласних заходах, спільних походах.

    Зміцнюйте зв’язки з батьками, намагайтеся отримати від них підтримку, але не сподівайтеся, що вони вирішать проблему з дисципліною в класі. Виявляйте коректність у взаєминах з батьками. Постійна негативна інформація, скарги псують відносини, викликають недовіру до вчителя, його можливостей, здібностей навчати й виховувати дітей.

    ПРАВИЛА, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ УСПІШНІСТЬ УРОКУ

    Загальні

    • Визначити місце уроку в темі, а теми – у річному курсі, з’ясувати загальне завдання уроку.
    • Дібрати три види книг, що стосуються теми уроку: наукові, науково-популярні та методичні. Ознайомитися з їх змістом.
    • Переглянути навчальну програму, перечитати пояснювальну записку, з’ясувати, що вимагається від учителя згідно з програмою до цього уроку.
    • Відновити в пам’яті матеріал підручника, дібрати опорні знання, уміння й навички.
    • Конкретизувати завдання уроку, визначити провідне завдання, сформулювати й зафіксувати його в плані.
    • З’ясувати головну ідею уроку. Визначити, що повинен зрозуміти, запам’ятати учень на уроці, знати й уміти після уроку.
    • Позначити, який саме навчальний матеріал повідомити учням, у якому обсязі, якими порціями, які навести цікаві факти, що підтверджують провідну ідею.
    • Дібрати зміст уроку відповідно до його завдання, обміркувати методи ведення уроку, обрати найефективніші способи вивчення нового матеріалу, а також формування нових знань, умінь і навичок.
    • Записати хід уроку, що передбачається в плані уроку, та представити його собі як цілісне явище, як процес, що сприяє здійсненню задуманого уроку.

    Поодинокі

    • Бути зібраним, чітко та зрозуміло ставити завдання перед учнями, послідовно вести їх до наміченої мети.
    • Бути доброзичливим, не ображати учнів, не обурюватися їх незнанням або нерозумінням. Пам’ятати, що якщо більшість учнів чогось не знають, не розуміють, то помилку потрібно шукати в способах організації їх діяльності.
    • Не перебивати учня, дати йому договорити. Нечітка відповідь може бути наслідком незрозуміло поставленого запитання.
    • Завдання й інструктаж до них повинні даватися чітко, стисло, з обов’язковим з’ясуванням, наскільки зрозумілі учням вимоги.
    • Пильно стежити за відгуками учнів на розповідь, завдання, вимогу. Зниження уваги – сигнали про необхідність змінити темп, повторити викладене або використати на уроці додатковий матеріал.
    • Пам’ятати, що показником уваги можуть бути активне слухання,зосередженість на завданні.
    • Заощаджувати час, вчасно починати урок, завершувати його, коли лунає дзвінок, не допускати довгих сентенцій, “пророблень” окремих учнів.
    • Обов’язково реалізувати висунені до учнів вимоги. Жодна вимога на уроці не повинна лишитися лише задекларованою.
    • Темп уроку підтримувати інтенсивним, але посильним для більшості школярів.
    • Стимулювати запитання учнів, підтримувати ініціативу, схвалювати їх поінформованість.

     

    СПОСОБИ СТИМУЛЮВАННЯ ІНТЕРЕСУ ДО НАВЧАННЯ

    Добре було б над дошкою повісити невеликий плакат із висловом: “В одних людей вигляд прірви викликає розпач, а в інших – думку про міст”. Якщо учень говорить учителеві, що не може впоратися із виконанням завдання, учитель має право запитати його, що той зробив для того, щоб у нього вийшло.
    Для формування інтересу до предмета доцільно застосовувати деякі прості й ефективні прийоми. Наприклад, написати тему уроку у вигляді анаграми (слова, де літери міняються місцями) або речення із переставлених слів.
    Можна запропонувати учням речення на конкретну тему уроку із безглуздими словосполученнями (значеннєвими помилками) і попросити їх висловити свою думку, наприклад: “Більша половина класу виїхала на екскурсію”, “Сонце позолотило верхівки дерев”, “Який у вас завтра найперший урок?” (Словосполучення на дошці підкреслювати не слід, щоб діти відразу не здогадалися.)
    Добре було б запропонувати учням кілька понять на вивчену тему із пропущеними літерами й попросити вставити літери, наприклад поняття на тему “Рівняння: р … … н … н … я (рівняння), ч … с … … в … … к (числівник) та ін.
    Можна ввести в класі цікаву традицію: просити учнів після викладання якогось матеріалу ставити вчителеві по одному доречному питанню на цю тему (обов’язково похвалити кожного учня хоча б за прояв творчої ініціативи).
    Як на початку уроку, так і протягом уроку можна ставити учням такі запитання, що придумуються “на ходу”, наприклад: “Що трапилося б, якби щільність повітря…?”, “Яка частина мови може бути…?”, “Яка геометрична фігура може мати…?”, “Яка фізична величина може володіти…?”, “Який літературний герой був …?”, “Яка історична подія ознаменувалася…?”, “Яка речовина може бути…?”, “Що може бути рожевим, легким, холодним?” і багато інших подібних питань.

    ЯК НАВЧИТИСЯ ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ
    • Не бійтеся дітей, адже вони бояться вас більше.
    • Не брешіть своїм учням, діти обману не прощають.
    • Не будьте лицеміром, цю рису характеру учні відразу відчувають.
    • Слухайте кожну дитину всім серцем.
    • Співпереживайте дітям, адже їх людські проблеми такі самі, як і ваші, тільки пропорційно віку.
    • Не чіпляйтеся до учнів через дрібниці, тому що будь-яка людина, у тому числі й дитина, недосконала, і не потрібно в її висловлюваннях шукати “вражих підступів”.
    • Виконуйте самі усе те, чого вимагаєте від дітей:

    - якщо ви просите дітей не спізнюватися, зустрічайте їх на порозі школи;

    - якщо ви просите учнів не спізнюватися на урок, починайте організаційний момент із дзвінком;

    - якщо ви вимагаєте регулярного виконання домашніх завдань, то щодня перевіряйте їх.

    • Завжди чітко працюйте із документацією – це допоможе уникнути конфліктів з адміністрацією школи.
    • Не бійтеся розмовляти з батьками учнів, говорити їм як про досягнення своїх вихованців, так і про їх недоопрацювання. Сміливо відстоюйте свою позицію, якщо впевнені у своїй правоті.
    • Навчіться прощати і своїм колегам, і, звісно ж, учням, не носіть образу в собі.
    • Завжди входи до класу у доброму гуморі. Спробуйте позбутися образ і роздратування, що ви отримали на попередньому уроці.
    • Культивуйте у собі спокійне, доброзичливе, неупереджене ставлення до дитини.
    • Використовуйте позитивне оцінювання: помічайте у дитині позитивні якості, звертайте увагу на найменші зміни на краще.
    • Ставте перед дитиною реальні завдання, зважаючи на її можливості.
    • Будь послідовним і систематичним у своїх вимогах.
    • Оцінюйте дії, а не особистість.
    • Порівнюйте учня, його успіхи тільки із самим собою, а не з іншими.
    • Критикуючи, давайте можливість реабілітуватися: демонструйте варіанти бажаної поведінки.
    • Критикуючи, не згадуйте попередніх помилок (їх можна тільки аналізувати, а не засуджувати).
    • Пам’ятайте: карати – не означає сварити (утримуйтеся від негативних емоцій).
    • Умійте визнавати свої помилки перед дитиною, не згладжуючи провину потураннями й поступками.
    УЧИТЕЛЮВАННЯ ЯК СТИЛЬ ЖИТТЯ
    1. Переступаючи шкільний поріг, пам’ятайте: ти обрав не професію, а спосіб життя.
    2. Отримуючи нові знання, знайдіть їм місце у професійній діяльності.
    3. Не створюйте із себе, як із професіонала, чиюсь копію, пам’ятайте: ви – індивідуальність.
    4. Пам’ятайте, що творчість, яку ви обрали, потребує постійного руху й розвитку.
    5. Не соромтеся ставити запитання колегам, а якщо не отримали повної відповіді – зверніться до класиків.
    6. Якщо ви знаєте та вмієте те, чого не вміють ваші колеги, – поділіться своїми знаннями.
    7. Не бійтеся відстоювати свою думку, однак спочатку з’ясуйте для себе, чи дійсно вона правильна.
    8. Пам’ятайте: неможливо розмежувати процеси навчання та виховання.
    9. Ви – творча особистість, яка повинна з кожного зернятка таланту виростити квітку індивідуальності.
    10. Ніхто й ніколи не вирішуватиме за вас.
    11. Відповідальність за прийняття рішення як в оцінюванні навчальних досягнень учнів, так і в оцінюванні їх учинків, - це повністю ваша відповідальність.
    БЕЗЛІЧ СПОСОБІВ СКАЗАТИ УЧНЕВІ: “ДУЖЕ ДОБРЕ!”
    • Ти зараз на правильному шляху.
    • Пречудово!
    • У тебе це вийшло!
    • Правильно!
    • Це добре!
    • Супер!
    • Я пишаюся тим, як ти працював.
    • Ти робиш це дуже добре.
    • Це значно краще.
    • Гарна робота!
    • Я щасливий бачити цю роботу.
    • Ти робиш гарну роботу.
    • Ти близький до істини!
    • Мої вітання!
    • Це те що треба!
    • Я знав, що ти зможеш це зробити.
    • Зараз ти це зрозумів.
    • Нарешті! Ти швидко вчишся.
    Вхід на сайт
    Пошук
    Годинник
    Календар
    «  Серпень 2018  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
      12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    2728293031
    Погода
    Радіо
    www.radiobells.com #radiobells_script_hash
    Архів записів
    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0